Звернення до батьків про безпеку в Інтернеті

 

Дорогі батьки!

Ми звертаємося до Вас з нелегкими новинами і щиро просимо приділити кілька хвилин своєї уваги.

 

Останнім часом Україною прокотилася хвиля дитячих самогубств, спричинних різного роду подіями в мережі Інтернет.

 

Це новина лякає, але ми не маємо права закрити на неї очі, бо ті діти такі ж, як наші з Вами.

Для нас свого часу Інтернет став викликом, тож ми добре засвоїли, що треба вести себе обачно, не відповідати незнайомцям і не поширювати зайвої інформації про себе. Наш діти вже народилися в епоху всюдисущності  Інтернету і не розуміють, що там теж є речі, яких треба остерігатися.

 Ми закликаємо Вас допомогти дітям стати свідомим користувачами мережі. Пильно придивіться до своїх дітей - чи не постійно вони сидять в телефоні/комп’ютері? Чи не стають дратівливими або замкнутими?

 

Якщо Вас щось насторожило, починайте діяти. Яким чином?

 

В першу чергу, не забороняйте нічого категорично, особливо підліткам. Інтернет спільнота сприймається дітьми як своє місце, приємне середовище. Спроба забрати або суворо обмежити користування Інтернетом скоріше сприйметься як вторгнення на особисту територію, акт тиску та навпаки штовхне вашу дитину шукати підтримки в онлайні.

         Спробуйте зрозуміти, чому Ваша дитина постійно в мережі. Хтось вчиться (але, будьмо чесними, ніхто не вчиться по 10 годин на добу), хтось переглядає фільми, хтось мандрує соцмережами або грає в онлайн-ігри.

Нічого з перерахованого не є погано саме по собі. Це частина сучасного суспільства, і Ваша дитина повинна бути в курсі інтернет-подій, щоб не випадати з життя суспільства. Проте якщо Ваш син чи донька тільки те й роблять, що сидять в телефоні, то це може стати тривожним дзвіночком про втрату інтересу до реального світу.

 Можливо, Ваша дитина почувається не у своїй тарілці поруч з однокласниками, можливо вона хоче реалізувати себе якимось чином, але соромиться. Поговоріть з нею про це. Навіть у нас у селі можна придумати спільні розваги - позайматися на тренажерах біля будинку культури, піти на прогулянку в парк, знайти вчителя з малювання/музики/ танців. В кінці-кінців може просто виявитися, що Вашій дитині не вистачає Вас. Спробуйте хоч раз в тиждень повечеряти або подивитися фільм разом.

         Звісно, все, про що ми пишемо, вимагає роботи, і часом це дійсно важко. Щиро розуміємо, що ви працюєте не покладаючи рук, приходите додому втомлені.

         Та все ж ми маємо сміливість нагадати, що кожної хвилини Вашій дитині надходять десятки повідомлень, серед яких будуть прикриті заклики до насильства або самонасильства, запити сексуального характеру, заклики до агресії - і у всіх них є сильний козир: вони надають відчуття причетності і потрібності.

Єдиний спосіб не дати Вашій дитині відповісти на такі заклики - не дати їй потреби шукати відчуття причетності і потрібності деінде.

Наші діти йдуть у світ, чия швидкість розвитку не вкладається в головах провідних учених. І кожна дитина хоче не відстати, бути класною і значимою. В інформаційному морі сьогодення сотні штормів, і якщо в тебе немає надійної пристані, тебе розіб’є об перші скелі. Як захистити дітей від небезпек в Інтернеті? Дайте їм таку пристань, проти якої всі шторми безсилі.

 

Зі щирою любов’ю до наших дітей,

педагогічний колектив

Паніванівського ЗЗСО І - ІІ ступенів.